Інституційний репозитарій

Інституційний репозитарій академічних текстів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Електронний інформаційний ресурс КНДІСЕ, призначений для накопичення, обліку, систематизації, ідентифікації, довготривалого зберігання та правомірного поширення академічних текстів у цифровій формі.

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Зараз показуємо 1 - 3 з 3

Нові надходження

Фальсифікація агропродукції: нові виклики для судової товарознавчої експертизи та методи протидії в умовах війни
(Юридика, 2026-05-29)
Оксана Анатоліївна Ціжма
;
Юрій Іванович Ціжма
У статті досліджено трансформацію ризиків фальсифікації сільськогосподарської продукції в Україні, зумовлену специфічними викликами воєнного стану. Авторами проаналізовано вплив руйнування виробничих потужностей, блокади логістичних шляхів та критичного зростання собівартості енергоносіїв на безпечність продовольчого ринку. Особлива увага приділяється вивченню нових схем підробки агротоварів, які виникли внаслідок паливно-енергетичної кризи та дефіциту традиційної сировини. Проблематика дослідження полягає у виявленні невідповідності класичних методик товарознавчої експертизи сучасним способам «інтелектуальної» фальсифікації. Встановлено, що тимчасове послаблення державного нагляду та мораторій на перевірки бізнесу створили «сірі зони», які стимулюють поширення контрафакту та «сірого» імпорту. Окремим аспектом виділено проблему «хімічної реанімації» зіпсованої продукції, що втратила якість через порушення температурних режимів під час блекаутів, що становить пряму загрозу продовольчій безпеці та здоров’ю нації. Мета дослідження – комплексний аналіз трансформації схем фальсифікації сільськогосподарської продукції в сучасних кризових умовах та обґрунтування науково-практичних алгоритмів їх виявлення. Методологічною основою роботи стали системний аналіз нормативно-правового регулювання якості продукції в умовах війни, порівняльна характеристика методів фальсифікації до та після початку повномасштабного вторгнення, а також синтез інноваційних інструментальних підходів. Автори використовували методи ідентифікації та алгоритмізацію експертних рішень для підвищення ефективності розслідування правопорушень на споживчому ринку. Наукова новизна роботи полягає в удосконаленні класифікації видів фальсифікації агропродукції (асортиментної, якісної, кількісної та інформаційної) з урахуванням чинників воєнного стану. Систематизовано економічні передумови виникнення контрафакту, зокрема вплив шринкфляції та використання сурогатів невідомого походження. Обґрунтовано необхідність впровадження методів молекулярно-генетичного (ДНК-баркодування) та ізотопного аналізу, а також портативних NIR-аналізаторів для проведення експрес-контролю в «польових» умовах. У висновках підкреслюється, що сучасна судова товарознавча експертиза в умовах війни трансформується з пасивного інструменту оцінки відповідності у динамічну систему стратегічного моніторингу. Доведено, що лише комплексний підхід, який поєднує лабораторну точність із цифровими технологіями простежуваності (системи Track & Trace), здатний забезпечити надійний захист агроринку та гарантувати продовольчу безпеку держави в екстремальних умовах.
Нормативно-правове регулювання оплати праці судових експертів в Україні
(Юридика, 2026-05-29)
Олена Валеріївна Усенко
У статті здійснено комплексний теоретично-правовий аналіз організації оплати праці судових експертів в Україні як багатокомпонентного правового інституту, що поєднує трудові, цивільні та публічно-правові елементи. Проблематика судової експертизи та виклику експертів активно досліджується як у вітчизняній, так і у міжнародній правовій науці. Метою дослідження є комплексний аналіз правових та організаційно-економічних механізмів оплати праці судових експертів в Україні, виявлення проблемних аспектів бюджетного фінансування та формування науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення нормативного регулювання у цій сфері. Методологічною основою роботи стали загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема формально-логічний, системно-структурний, порівняльно-правовий та метод аналізу і узагальнення наукових джерел і практики судово-експертної діяльності. Це дозволило комплексно розглянути правові аспекти нормативно-правового регулювання оплати праці судових експертів в Україні. Наукова новизна полягає у комплексному підході до дослідження регулювання оплати праці судових експертів в Україні, визначенні ключових проблем та обґрунтуванні необхідності розроблення уніфікованих методичних підходів до формування вартості експертиз, підвищення базових окладів, впровадження електронних механізмів розрахунку та компенсації витрат та гармонізація національного законодавства з практикою країн ЄС. У висновках підкреслюється, що ефективна організація оплати праці судових експертів є ключовою передумовою забезпечення їх незалежності та об’єктивності, підвищення якості експертних висновків, збереження професійного кадрового потенціалу та зміцнення авторитету судової системи в цілому. Запропоновані у статті рекомендації мають практичне значення для законодавців, судових установ та експертних організацій і спрямовані на комплексне вдосконалення системи оплати праці експертів в Україні.
Сучасний стан та перспективи застосування штучного інтелекту при проведенні судової почеркознавчої експертизи: правові аспекти регулювання
(Юридика, 2026-05-29)
Ірина Юріївна Рябенко
Стаття присвячена окремим аспектам правового регулювання застосування штучного інтелекту в судово-експертній діяльності, зокрема при проведенні судових почеркознавчих експертиз. Також розглянуто ймовірні технічні проблеми, які пов’язані з реалізацією алгоритмів штучного інтелекту, ускладнених для сприйняття навіть для розробників, що може ускладнити обґрунтованість висновку та його прийняття як достовірного судом. Також можливі системні похибки в алгоритмах, наявність яких призведе до дискримінаційних або несправедливих результатів, що може поставити під загрозу об’єктивність висновку. Автор акцентує увагу на відсутності чіткого механізму правового регулювання, а відповідно, і визнання результатів роботи штучного інтелекту як доказів. До того ж відсутній суб’єкт відповідальності та механізм притягнення до неї у разі помилки штучного інтелекту або свідомого введення його в оману. Метою дослідження є поняття штучного інтелекту як виду сучасних інформаційних технологій та акцентовано увагу на необхідності здійснення правового регулювання використання штучного інтелекту в Україні. Проаналізовано міжнародний досвід застосування штучного інтелекту та розглянуто можливості інтеграції його знань для інформаційного забезпечення проведенні судових експертиз. Особливу увагу приділено можливостям штучного інтелекту при проведенні судових почеркознавчих експертиз. Окреслено стадії почеркознавчого дослідження на яких можливе застосування штучного інтелекту. Методологічною основою роботи стали загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема формально-логічний, системно-структурний, порівняльно-правовий та метод аналізу та узагальнення наукових джерел і практики судово-експертної діяльності. Це дозволило комплексно розглянути правові та криміналістичні аспекти використання штучного інтелекту і визначити його місце у системі доказування. На підставі аналізу досвіду нормативно-правового регулювання застосування штучного інтелекту у судово-експертній діяльності в Україні та в міжнародній експертній практиці автором викладено окремі організаційні та методичні підходи до розв’язання проблем, які пов’язані з його правовим статусом як інтелектуальної експертної технології. Наукова новизна полягає у комплексному підході до використання ШІ у судовій почеркознавчій експертизі, пропозиціях щодо розроблення відповідні експертні методики, причому по кожній стадії почеркознавчого дослідження. Це дозволить легітимізувати використання ШІ, забезпечить достовірність експертних висновків при повному дотриманні вимог методик. У висновках підкреслюється, що ефективне використання ШІ буде відігравати все більш важливу роль у судово-експертній діяльності, виступати як ефективний інтелектуальний засіб проведення досліджень та допомагати експерту у виконанні завдань, які раніше вимагали значних витрат експерто-годин, шляхом автоматизації окремих стадій експертизи та підтримки складання висновку.
Особливості та проблеми визначення вартості майбутніх об’єктів нерухомості в оціночній практиці та судово-експертній діяльності
(Юридика, 2026-05-29)
Роман Миколайович Пасько
У статті досліджено теоретичні, методичні та практичні аспекти визначення вартості майбутніх об’єктів нерухомості в умовах сучасного розвитку ринку нерухомості України та впровадження нових правових механізмів регулювання інвестиційної діяльності у будівництві. Проаналізовано правову природу майбутніх об’єктів нерухомості як окремого об’єкта цивільних прав відповідно до чинного законодавства, зокрема Закону України «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому». Проблематика дослідження полягає у складності оцінки майбутніх об’єктів нерухомості, які на момент проведення оцінки не існують як завершені матеріальні об’єкти, а також у відсутності уніфікованих методичних підходів до визначення їх вартості. Метою дослідження є комплексний аналіз теоретичних і методичних підходів до оцінки майбутніх об’єктів нерухомості, визначення особливостей застосування основних підходів до оцінки та виявлення проблемних аспектів встановлення їх вартості в оціночній практиці та судово-експертній діяльності. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, зокрема формально-логічний, системно-структурний, порівняльно-правовий, метод аналізу нормативно-правових актів, наукових джерел і практики судово-експертної діяльності. Це дозволило комплексно дослідити правові, економічні та методичні аспекти оцінки майбутніх об’єктів нерухомості, а також обґрунтувати особливості застосування витратного, порівняльного та дохідного підходів із використанням механізмів дисконтування грошових потоків. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні концептуальної моделі розгляду майбутнього об’єкта нерухомості як спеціального майнового права та у необхідності адаптації класичних підходів до оцінки в умовах невизначеності, пов’язаної зі строками будівництва, інвестиційними та правовими ризиками. У висновках зазначено, що визначення вартості майбутніх об’єктів нерухомості потребує комплексного застосування підходів до оцінки, удосконалення методичного забезпечення, розширення інформаційної бази ринку та обов’язкового врахування ризиків і часової вартості грошей у процесі судово-експертної та оціночної діяльності.
Застосування алгоритмів сегментації наземного лазерного сканування для підвищення точності розрахунку площ архітектурних об’єктів
(Юридика, 2026-05-29)
Ярослав Ростиславович Мороз
;
Андрій Олександрович Переїденко
У статті розглядається проблема підвищення точності розрахунку площ архітектурних об’єктів на основі даних наземного лазерного сканування (НЛС). Мета дослідження – розробка методу обробки хмари точок, що дозволяє мінімізувати метричні похибки без побудови повноцінної 3D-моделі, а саме для підвищення точності вимірювання площі шляхом доповнення заданого виробником алгоритму обробки даних лазерного сканування додатковим сценарієм використання стандартних інструментів для мінімізації і контролю похибок вимірювань на прикладі матеріалу сканування відновленої після обстрілів житлової будівлі. Такі об’єкти є особливо складними для вимірювань, оскільки вони характеризуються наявністю нетипових деформацій, структурних пошкоджень, відхилень стін від вертикалі та складною геометрією залишкових руйнувань. У таких умовах застосування стандартних, повністю автоматизованих шаблонів обробки даних є вкрай неефективним і часто призводить до хибних результатів. Саме з урахуванням економії часу на обробку матеріалу, ключовим елементом є підготовка хмари точок для вимірювання геометричних параметрів, а не 3D-моделі. Методологічною основою роботи стали загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема формально-логічний, системно-структурний, метод аналізу та узагальнення наукових джерел та практики судово-експертної діяльності. Дослідження виконано на матеріалі сканування житлової будівлі, відновленої після ураження дроном. Запропонований метод базується на поєднанні алгоритму сегментації Region Grow у середовищі Leica Cyclone 3DR зі статистичним аналізом гістограм відхилень для верифікації побудованої апроксимуючої площини. Ключовим елементом підходу є ізоляція «довірчої зони» точок, що належать до цільової площини, замість суб’єктивного вибору оператором. Наукова новизна полягає у комплексному підході до дослідження відсканованої множини точок як самостійного об’єкта судово-експертної діяльності, визначенні ключових проблем їх дослідження, та оцінки отриманих результатів. У висновках підкреслюється, що застосування запропонованого методу дозволяє отримати достовірні результати з похибкою ±0,002 м, яка відповідає рівню точності LOA 40 (Level of Accuracy) за міжнародним стандартом USIBD (U.S. Institute of Building Documentation). Практична цінність роботи полягає у можливості застосування результатів як юридично верифікованої доказової бази в судовій експертизі, а також для розрахунку реставраційних кошторисів та оцінки збитків. Запропонований підхід суттєво скорочує час обробки порівняно зі стандартним Scan-to-BIM-процесом і забезпечує об’єктивність вимірювань на складних архітектурних об’єктах.