Фальсифікація агропродукції: нові виклики для судової товарознавчої експертизи та методи протидії в умовах війни

Abstract

У статті досліджено трансформацію ризиків фальсифікації сільськогосподарської продукції в Україні, зумовлену специфічними викликами воєнного стану. Авторами проаналізовано вплив руйнування виробничих потужностей, блокади логістичних шляхів та критичного зростання собівартості енергоносіїв на безпечність продовольчого ринку. Особлива увага приділяється вивченню нових схем підробки агротоварів, які виникли внаслідок паливно-енергетичної кризи та дефіциту традиційної сировини. Проблематика дослідження полягає у виявленні невідповідності класичних методик товарознавчої експертизи сучасним способам «інтелектуальної» фальсифікації. Встановлено, що тимчасове послаблення державного нагляду та мораторій на перевірки бізнесу створили «сірі зони», які стимулюють поширення контрафакту та «сірого» імпорту. Окремим аспектом виділено проблему «хімічної реанімації» зіпсованої продукції, що втратила якість через порушення температурних режимів під час блекаутів, що становить пряму загрозу продовольчій безпеці та здоров’ю нації. Мета дослідження – комплексний аналіз трансформації схем фальсифікації сільськогосподарської продукції в сучасних кризових умовах та обґрунтування науково-практичних алгоритмів їх виявлення. Методологічною основою роботи стали системний аналіз нормативно-правового регулювання якості продукції в умовах війни, порівняльна характеристика методів фальсифікації до та після початку повномасштабного вторгнення, а також синтез інноваційних інструментальних підходів. Автори використовували методи ідентифікації та алгоритмізацію експертних рішень для підвищення ефективності розслідування правопорушень на споживчому ринку. Наукова новизна роботи полягає в удосконаленні класифікації видів фальсифікації агропродукції (асортиментної, якісної, кількісної та інформаційної) з урахуванням чинників воєнного стану. Систематизовано економічні передумови виникнення контрафакту, зокрема вплив шринкфляції та використання сурогатів невідомого походження. Обґрунтовано необхідність впровадження методів молекулярно-генетичного (ДНК-баркодування) та ізотопного аналізу, а також портативних NIR-аналізаторів для проведення експрес-контролю в «польових» умовах. У висновках підкреслюється, що сучасна судова товарознавча експертиза в умовах війни трансформується з пасивного інструменту оцінки відповідності у динамічну систему стратегічного моніторингу. Доведено, що лише комплексний підхід, який поєднує лабораторну точність із цифровими технологіями простежуваності (системи Track & Trace), здатний забезпечити надійний захист агроринку та гарантувати продовольчу безпеку держави в екстремальних умовах.