Аналіз існуючих методик судово-почеркознавчої експертизи, проблемні питання та рекомендації щодо удосконалення результатів дослідження

Abstract

У статті розкрито основні аспекти та проблематику використання методик судово-почеркознавчої експертизи. Мета дослідження полягає в аналізі існуючих методик судово-почеркознавчої експертизи, висвітленні основних проблемних питань їх використання в практичній діяльності судових експертів та викладенні рекомендацій щодо удосконалення результатів дослідження. Зокрема наведено класифікацію зазначених методик та їх спільні аспекти; вказано на те, що методику судово-почеркознавчої експертизи можна подати у вигляді інформаційної моделі, і як складна система організаційного типу ця модель може поєднувати інші моделі ‒ елементи (підсистеми). Зазначено, що переважною більшістю методики судово-почеркознавчої експертизи було розроблено на основі набутого досвіду, шляхом використання методів емпіричного і теоретичного дослідження. Водночас значною проблемою є те, що існуючі методики судово-почеркознавчих експертиз, зокрема математичний апарат, що використовується, не дозволяють повною мірою кількісно оцінювати результати дослідження, а отже, визначати обʼєктивність висновку (висновків) судового експерта (експертів) та узгодженість цих висновків щодо ідентифікації (встановлення) особи виконавця рукопису тексту, цифрових записів або підпису. Практика експертних досліджень вимагає використання більш досконалого аналітичного інструменту, який би ґрунтувався на математичних залежностях і співвідношеннях, а отже, дозволяв із потрібною адекватністю описати обʼєкт чи процес, що досліджується. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні необхідності удосконалення існуючих методик судово-почеркознавчої експертизи шляхом використання математичного моделювання (математичних моделей та алгоритмів), як важливого інструменту кількісного оцінювання результатів дослідження, що має забезпечити обʼєктивність, точність та узгодженість висновків судових експертів під час проведення комісійних судово-почеркознавчих експертиз, а відповідно, ефективність проведення цих експертиз у цілому. У висновках підкреслюється важливість удосконалення математичної складової методик судово-почеркознавчої експертизи та використання з цією метою математичного моделювання. Акцентовано увагу на необхідності оцінки узгодженості висновків судових експертів та використання з цією метою відповідних методів дослідження, зокрема Методу аналізу ієрархій Томаса Сааті, що базується на математичному моделюванні.