Помилкове уявлення про зміну цільового призначення земельних ділянок при їх накладанні

Abstract

У статті досліджується проблема помилкового уявлення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки у випадку її накладання на іншу земельну ділянку. Проблематика дослідження полягає у необхідності розмежування таких явищ, як накладання земельних ділянок та зміна цільового призначення земельних ділянок, оскільки на практиці під час проведення земельно-технічних експертиз та експертиз з питань землеустрою, орган, який призначає експертизу, помилково вважає, що у разі накладання однієї земельної ділянки на іншу відбувається автоматична зміна цільовогопризначення тієї чи іншої земельної ділянки, хоча ці явища мають різну правову природу. Метою дослідження є аналіз положень земельного законодавства, що стосуються формування земельних ділянок і визначення їх меж як основи для встановлення факту накладання, а також зміни їх цільового призначення, розмежування даних процедур, оскільки накладання земельних ділянок є наслідком помилок у координатах поворотних точок меж земельних ділянок, водночас цільове призначення земельної ділянки визначає конкретний напрям її використання та правовий режим і встановлюється у визначеному законодавством порядку. Методологічною основою роботи стали загальні діалектичні та загальнонаукові методи, а саме аналіз, синтез, порівняння, опис, а також практичний приклад експертного дослідження із використанням цифрового моделювання земельних ділянок у програмному комплексі «Autodesk AutoCAD», що дозволило всебічно та комплексно розглянути питання щодо помилкового уявлення про зміну цільового призначення земельної ділянки при її накладанні на іншу земельну ділянку. Наукова новизна полягає в чіткому розмежуванні факту накладання земельних ділянок та зміни цільового призначення земельної ділянки при проведенні земельно-технічних експертиз таекспертиз з питань землеустрою, в обґрунтуванні, що накладання земельних ділянок має технічний характер і не є правовою підставою для автоматичної зміни категорії земель та/або виду цільового призначення земельної ділянки. У висновках підтверджується, що встановлення факту накладання земельних ділянок не свідчить про зміну її цільового призначення, що визначає конкретний напрям її використання та правовий режим.