Лінгвістичні маркери мовленнєвої діяльності суб’єктів підвищеного злочинного впливу та інших представників злочинної спільноти у контексті проведення семантико-текстуальної експертизи

Abstract

У статті обґрунтовано доцільність проведення семантико-текстуальної експертизи як однієї з форм використання спеціальних знань та доказової бази у процесі розслідування кримінальних правопорушень, зокрема щодо встановлення і поширення злочинного впливу, підтвердження авторитету певної особи у злочинному середовищі, її злочинного статусу в місцях тимчасового позбавлення волі (або за їх межами), а також аргументовано необхідність дослідження мовних явищ задля ефективного правозастосування у сфері протидії організованій злочинності. Метою статті є визначення та аналіз лінгвістичних ознак мовленнєвої діяльності суб’єктів злочинного і підвищеного злочинного впливу та інших представників злочинної спільноти у контексті проведення судової семантико-текстуальної експертизи. Методологічною основою роботи стали загальнонаукові та спеціальні лінгвістичні методи дослідження, зокрема семантико-прагматичний, дискурсивний, контекстуальний, контент- та інтент-аналіз, а також метод семантико-криміналістичного розпізнання (встановлення) об’єктивного змісту мовленнєвого повідомлення, які застосовуються при прагматично-комунікативному підході до аналізу мовного об’єкта, на якому ґрунтуються фундаментальні положення про зв’язок мови і мислення, мови і суспільства, а також про соціальну сутність мови та розуміння її як соціального явища, що формується та функціонує в суспільстві. Наукова новизна полягає у прагматично-комунікативному підході до лінгвістичного аналізу проявів злочинного впливу у мовленнєвій діяльності учасників спілкування та виокремленні лінгвістичних ознак мовленнєвої діяльності, які вказують на те, що певні особи, учасники розмов, належать до злочинного середовища і здійснюють вплив на інших комунікантів, а також підтверджують авторитет певної особи, її статус та лідерські якості, які виражені на мовному рівні відповідними мовленнєвими діями та лінгвістичними засобами і прийомами. У висновках підкреслюється, що лінгвістичний аналіз мовлення є ключовим інструментом визначення об’єктивного змісту розмов, потрактування прихованих смислів кримінального жаргону (арго) як надзвичайно важливого компонента кримінальної субкультури,ідентифікації висловлювань, виражених у формі категоричних спонукань (настанов і вказівок), спрямованих іншим учасникам спілкування, і мовленнєвих актів, зміст яких вказує на готовність та згоду виконати такі настанови і вказівки, а також мовних конструкцій, що характеризують учасників спілкування та певну особу, яка має більш високий злочинний статус у злочинному середовищі порівняно з іншими представниками злочинної спільноти.