Дослідження деструктивного комунікативно-мовленнєвого впливу в контексті завдань комплексної психолого-лінгвістичної експертизи
Loading...
Date
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Юридика
Abstract
У статті досліджено механізми деструктивного комунікативно-мовленнєвого впливу в контексті актуальних завдань комплексної психолого-лінгвістичної експертизи у кримінальних провадженнях, які пов’язані з державною зрадою, колабораційною діяльністю, пропагандою, розпалюванням ненависті тощо. Проблематика дослідження полягає у значному зростанні кількості та складності цих завдань з початку повномасштабної війни РФ проти України у 2022 році за відсутності уніфікованої методичної бази для їх вирішення. Мета дослідження – актуалізувати наявні науково-методичні напрацювання, проаналізувати психологічні ознаки та інструменти деструктивного комунікативно-мовленнєвого впливу в пропагандистській комунікації, обґрунтувати необхідність інтеграції психологічної та лінгвістичної складових в уніфікованій методиці комплексної психолого-лінгвістичної експертизи. Методологічною основою є комплекс методів наукового пізнання: аналіз наукової літератури, системний підхід, порівняльний аналіз компетенцій фахівців, узагальнення судово-експертної практики, аналіз визначень, монографічний метод. Наукова новизна полягає у систематизації механізмів деструктивного комунікативно-мовленнєвого впливу, диференціації та визначенні інтеграційних завдань експертів-психологів і лінгвістів, а також в обґрунтуванні необхідності створення уніфікованої методики проведення комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи у справах, які потребують вирішення таких завдань. У висновках підкреслюється, що деструктивний комунікативно-мовленнєвий вплив реалізується через сугестію, маніпуляцію, дегуманізацію, індоктринацію та емоційне зараження; психологічна складова є невід’ємною - встановлює інтенційну спрямованість мовленнєвої діяльності адресанта та потенційний перлокутивний ефект; ефективна реалізація завдань комплексної психолого-лінгвістичної експертизи потребує як чіткого розмежування, так і інтеграції компетенцій експертів психолога і лінгвіста в єдиному уніфікованому методичному інструменті.
